"Тепла" покрівля. Безпрогонна «жорстка»

Конструкція «теплої» покрівлі — наче 3-шаровий «пиріг», що складається з:

  • нижнього (несучого) профнастилу;
  • утеплювача (мінвати);
  • верхнього зовнішнього покриття.

Застосування несучих конструкційних профнастилів (Т-92, Т-135, Т-150 чи Т-160) дає змогу перекривати прольоти значної довжини (до 9 метрів) і відмовитися від використання несучих покрівельних прогонів, укладаючи вказані профнастили безпосередньо на балки чи ферми поперек скату.

Конструкційний металопрофіль — це певна група профілів, застосування яких суттєво спрощує конструкції покрівель, скорочує час будівництва та зменшує витрати на монтаж. Конструкційні профілі застосовуються, як правило, для вирішення системних завдань згідно затвердженої технічної документації.

При застосуванні в якості верхнього елемента покрівельної набірної сендвіч-панелі профнастилу, така «тепла» покрівля має назву «жорстка».

Монтаж «теплої» безпрогонної покрівлі починається з встановлення несучого профнастилу на елементи каркаса. Тип і товщина профнастилу використовуються згідно певного проекту і залежить від розрахункових навантажень на захисну покрівельну конструкцію.

Якщо каркас металевий, то профнастил кріпиться до балок (чи ферм) саморізами по металу в кожну хвилю, або розпірними дюбелями - якщо балки залізобетонні. Рекомендується закріплювати поздовжній замок листів через кожні 500 мм оцинкованими або пофарбованими саморізами по металу (4,8х19 або 4,8х20) чи заклепками. Це пов’яже листи між собою, і, відповідно, додасть несучому профнастилу додаткової жорсткості та візуального ефекту цілісності внутрішнього покриття.

Краще проводити монтаж несучого профнастилу широкими полицями вгору, оскільки в “теплій” жорсткій покрівлі застосовується утеплювач щільністю до 30 кг/м3, відповідно монтаж нижнього листа широкими полицями до утеплювача, це збільшує площу опирання ваті і не дає їй просідати.

На профільовані листи укладається пароізоляційна плівка, стики якої варто проклеїти спеціальною клейкою стрічкою. Проклейка рулонів пароізоляції є обов’язковою для правильної роботи паробар’єру.

Тепер на профнастил необхідно укласти проміжні (дистанційні) Z-прогони товщиною t = 1,0; 1,25; 1,5 мм. У випадку застосування безпрогонної «жорсткої» покрівлі, несучий профнастил монтується поперек скату, а верхній профільований лист укладається уздовж скату. Це робиться для безперешкодного відведення води з покрівлі, а тому Z-прогон встановлюється під кутом 45 градусів до лінії карниза. У випадку монтажу проміжного прогону на несучий профнастил поперек скату все навантаження передається від зовнішнього профілю на дистанційний Z-прогон.

Варто пам’ятати про необхідність установки дистанційного Z-прогону поперек ската на лінії карниза, на лінії конька, а також у поперечний замок верхнього профнастилу. Дистанційний Z-прогон монтується до нижнього (несучого) листу оцинкованими саморізами по металу в кожну хвилю. По всій довжині дистанційного Z-прогону укладається самоклеюча термопрокладка товщиною 5 мм і шириною 50 або 70 мм для усунення містка холоду.

Потім укладається утеплювач. Важливо: товщина утеплювача має бути визначена теплотехнічним розрахунком і бути ідентичною висоті дистанційного Z-прогону.

По поверхні мін вати, паралельно лінії карниза, укладається супердифузійну мембрану з напуском, ширина якої вказана на рулоні. Тип покрівельного трапецієподібного листа підбирається залежно від навантажень на покрівлю, заданих в технічному проекті, від кроку дистанційних прогонів. Монтується покрівельний лист саморізами по металу в кожну хвилю.

У поздовжній замок, для покращення гідроізоляційних властивостей профнастилу, ми рекомендуємо встановлювати клейку прокладку 3х10 і скріпити додатково замок саморізами по металу 4,8х19 або 4,8х20 через 50 см.